Арбузова Світлана Борисівна: Інтелект народжує справедливість

Авторка есе: Дар’я Гречанюк

Чи замислювалися ви, чому так мало було раніше в активному словнику нашого суспільства назв професій і наукових звань жіночого роду? Усе просто. Здебільшого отримання професії було прерогативою чоловіків. А як же, жінці достатньо й отих сумнозвісних трьох «K»: Kirche, Küche, Kinder. Таким було споживацьке ставлення до представниць слабкої статі збоку оточення впродовж багатьох років. Нащо тій жінці освіта, мовляв! Хай сидить вдома, а до науки їй – зась! Знайомо? 

І все ж таки завжди були жінки, які прагнули більшого, цікавилися наукою, намагалися реалізувати свій творчий потенціал, виборювали собі місце під сонцем і власне право на освіту, дослідницьку діяльність, роботу. І таких чимало. Згадаймо Марію Склодовську-Кюрі, яка через заборону на вступ жінок до Варшавського університету не могла отримати освіту в Польщі. Але ж геніальна науковиця довела існування елемента радія, який додавали до харчових продуктів, води, косметики, засобів гігієни. Талановита? Наполеглива? І таких тисячі: Августа Ада Кінґ, Ліза Майтнер, Розалінд Елсі Франклін… Цей перелік гідно могли б доповнити й українські науковиці: Нана Войтенко, Олена Ванєєва, Оксана Півень…

І все ж таки я хотіла б акцентувати на вагомому внеску в сучасну вітчизняну (та й світову!) науку Світлани Арбузової. Про неї, на жаль, не так багато інформації, хіба що скупі факти у Вікіпедії про регалії науковиці: звання “члена-кореспондента НАМН України, професора, заслуженого лікаря України”; перелік численних нагород, серед яких почесна грамота Верховної Ради України (2016), а також список наукових праць, найвагоміші з яких – дослідження проблем генетики спадкових захворювань та їх пренатальної діагностики. Передивляючись матеріали, присвячені пані Світлані, розумію, який вагомий її внесок у національну та світову науку. І все ж таки за всім розмаїттям регалій і заслуг ми більше бачимо науковицю, а не людину. Цікаво було б дізнатися про те, яка вона? Мандрую нетрями інтернету – і знаходжу статтю «Кандидатська дисертація Раїси Петрівни Ромак "Удосконалення діагностики і прогнозування проліферативних захворювань молочної залози шляхом оцінювання стану метилювання генів DDK4 і GSR" за спеціальністю 03.00.15 "генетика"». У статті йдеться про громадянську позицію Світлани Арбузової, яка привернула увагу наукової спільноти до того, що ця кандидатська далека від науки. Заглиблююсь у читання – і раптом ловлю себе на думці: за звичайними фразами переді мною постає порядна, розумна, непідкупна, справедлива жінка. Чи багато сьогодні тих, хто наважується протистояти маніпуляціям невігласів, діючи на благо інших? А скільки серед них жінок? Одиниці. Арбузова із тих, хто постає проти псевдонауковців, які спростовують здобутки одних, будучи упевненими, що можуть вирішувати долі інших, обертати науку собі на користь і махати шаблею. Чи знаєте ви про ефект Даннінга-Крюгера? Теоретичною основою для їхньої гіпотези були спостереження великих учених. Даннінг цитував Чарльза Дарвіна: «Невігластво частіше народжує впевненість, аніж знання» і Бертрана Рассела: «Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, – дурні, а ті, хто володіє хоч якимись уявою і розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості». Хіба не так? А пані Світлана у цьому випадку доводить протилежне. І цілком успішно! 

Дізнавшись про Світлану Арбузову – непересічну особистість, розумію, що НАУКА – це ВОНА. Це інтелект, порядність, цілеспрямованість, відповідальність, небайдужість. Це Людина із щирим серцем, світлим розумом, яка нізащо не зречеться власних принципів, не хитруватиме й відстоюватиме істину. Заради науки, заради країни, заради людей…

Авторка портрету: Оля Дехтярьова