“Треба знайти університет, який буде цінувати вас, а ви його”, - STEM is FEM розповідав про освіту у Європі, США та Азії

Вступна кампанія 20/21 в Україні у розпалі. І поки українські виші змагаються за найкращих абітурієнтів, стабільним залишається інтерес українців до закордонної освіти. Благодійний освітній проєкт STEM is FEM запросив трьох спікерок із цікавим досвідом, аби вони розказали - що ж таке насправді освіта за кордоном, кому вона потрібна, і як потрапити у найкращі університети світу.

Юлія Марушевська, екс-голова Одеської митниці, а нині громадська активістка розповіла про власний досвід навчання у Гарварді, Стенфорді та Лондонському університеті. Вона звернула увагу на важливість правильного вибору майбутнього навчального закладу: 

“Кожен західний університет - це своя культура, свої цінності, своя “релігія”. Вони мають профайл свого ідеального студента, той типаж людей, який вони хочуть бачити в університеті. Є університети більш орієнтовані на спорт, на мистецтво, десь потрібні публічні діячі, десь фанати точних наук. І коли ви шукаєте університет, дуже важливо, аби ви особисто із ним співпадали”.

Катерина Карпюк, радниця Міністра охорони здоров'я з питань євроінтеграції навчалась у Шанхаї та Німеччині, і тому під час вибору вишу запропонувала абітурієнтам звернути увагу не тільки на Європу і США, але й більш прискіпливо розглянути можливість азійської освіти. Вона вважає, що після університетів Кореї, Гонконгу, Японії, Сінгапуру і Китаю знайти роботу мрії буде вже не складно. 

Із нею погодилась і Катерина Бондар, координаторка соціальної реформи Команди підтримки реформ Міністерства фінансів, яка навчалась у Стенфордському університеті та працювала у Сінгапурі:

“Такі великі азіатські хаби як Сінгапур, Гонконг, Шанхай, Джакарта зробили ставку на те, щоб розвивати свій людський потенціал. Вони сильно проапгрейдили свою систему освіти, намагаючись залучити кращі практики старих топових університетів. Практично в кожному великому азіатському університеті ви знайдете таку річ, як подвійний диплом. Тобто в них поєднана програма з європейським або американським університетом. Частина курсів проходить в Азії, а інша або фізично в іншій країні, або приїжджають викладачі. І на виході студенти отримують два дипломи”.

Та і між європейською і американською освітою немаленька різниця, додає Юлія Марушевська:

“Навчання в Європі за інтенсивністю значно спокійніше ніж в США. В Америці постійні дедлайни, ти постійно щось складаєш, здаєш, більшість роботи самостійна, але дуже суворий контроль. В британії ти вчишся семестр як хочеш, відвідуєш чи ні, в залежності від викладача, але в кінці семестру ти складаєш іспити, пишеш роботи. Але і там і там більшість роботи є самостійною”. 

Вона пояснила таку довіру до самостійної роботи студентів тим, що викладачі світового рівня - відомі політики, керуючі партнери фірм, сучасні філософи, просто не мають часу та зацікавленості пояснювати студентам “абеткові істини”, і розраховують, що бажаючі прийдуть на навчання вже підкованими.

Велику частину розмови спікери присвятили порадам щодо вступу в омріяний виш.

“При прийомі на навчання напрочуд важливими є есе та рекомендаційні листи. Якщо оцінювати важливість, то 40% - це рекомендаційні листи, 40% - це есе, і ще 20% - це тест з мови та співбесіда. Це, звісно, крім офіційних документів про вашу освіту до моменту вступу”, - поділилась Катерина Карпюк.

Її думку підтримала і Юлія Марушевська:

“Тільки знань для вступу у такі університети недостатньо. Вони шукають особистості, людей з інтересами, людей, які мають що про себе розказати. Мотиваційний лист для вступу - це можливість розказати яка ви особистість. Розказати свою життєву історію. Це може бути і про ваш болючий досвід, про подолання. А можете про здобутки - може, ви волонтер, може, рятуєте озера свого краю, чи вивчаєте історію сел, спортивні ваші досягнення, наукові, олімпіади”. 

Вона пригадала, що одного разу їй довелося писати окремого мотиваційного листа навіть для того, аби отримати місце у гуртожитку. Також пані Юлія закликала українських студентів не хвилюватися через своє походження, адже воно може стати перевагою. За її досвідом, великі університети для підтримки своїх рейтингів мають залучати студентів із всього світу, і у випадку, якщо на цій спеціальності ще не навчається українців, це може схилити шальки терезів на користь наших абітурієнтів.

Катерин Бондар звернула увагу, що із підготовкою до вступу не можна зволікати, процес треба розгорнути щонайменше за 8 місяців до початку. Адже дедлайни подачі документів у більшості вишів - за 5 місяців. А також запропонувала абітурієнтам переглянути ресурс https://www.mastersportal.com/, яки допомагає знайти гранти для обраної магістерської програми навчання.

Не обійшли і тему позанавчального студентського життя та його важливості. 

“Студентське життя в Азії є і воно дуже кльове. Коли ти живеш у кампусі, то маєш купу можливостей. Звісно, поглиблене вивчення мови. Не на парах, а під час спілкування в колі студентів чи школярів, які хочуть вивчити англійську, або в кіно. Місцеві студенти запрошували нас у сім'ю на вечерю, подивитися, як вони живуть та поспілкуватися із родиною. Коли живеш у міжнародному кампусі, то ти вивчаєш не тільки культуру країни перебування, а культуру країн десяти щонайменше, бо тебе оточують люди з усього світу. А ще ми багато подорожували по Китаю і не тільки - в Індонезію,  Камбоджу та інші країни”, - ділиться враженнями Катерина Карпюк. 

“Під час навчанні в таких гігантах, як, наприклад, Стенфорд дуже важливо одразу розібратися який час витратити на навчання, який на івенти, яких тисячі, а який на тусовки. І це теж важливо. Не секрет, що люди, які випускаються з таких університетів, потім по життю йдуть разом. Це дуже важливі зв'язки і контакти. Багато колишніх одногрупники стають успішними, і ці зв'язки зберігаються протягом усього життя. Це одна з головних цінностей досвіду навчання у топових университетах. В це обов'язково потрібно інвестувати час під час зарубіжного навчання”, - вважає Катерина Бондар.

А ще Юлія Марушевська закликала не боятися йти за своїми мріями та не вважати себе недостойними кращих вишів світу.

“Не тільки ви конкуруєте за місце в університеті, але і університети конкурують за класних студентів. Важливо розуміти свою цінність, що ви приносите із собою у внз. Треба знайти університет, який буде цінувати вас, а ви його”.

Повне відео вебінару “Освіта за кордоном" можна переглянути тут: