Кращою роботою модулю "3D моделювання та друк" стала "Флора" учасниці з Івано-Франківська
На фінальному конкурсі модулю “3D моделювання та друк” 30 школярок запропонували свої ідеї змін у міський простір, аби прилаштувати українські міста до необхідності підтримувати соціальну дистанцію тривали час. Вони створили 3D прототипи міських лавок, що допомагають підтримувати режим соціальної дистанції.
Учасниці модулю представляли 13 українських міст та вписували свої ідеї у простір рідного міста. Ідеї виявилися найрізноманітніші - від інклюзивної лавочки для буккроссинга до лавок-гойдалок для інтровертів. Гран-прі конкурсу здобула 14-річна Ірина Лучин з Івано-Франківська. Переможниця так описує власну ідею:
“Це лавочка для двох осіб. На ній є місце для дезінфектора. Дерево у горщику та перегородки створюють соціальну дистанцію. Також посередині є ліхтар, що робить лавочку освітленою вночі. Лавочка не просто так називається “Флора”, адже біля сидінь є горщики для квітів, посередині росте дерево, а за основу дизайну для спинки взяті форми рослин”.
Ідею Ірини високо оцінило журі проєкту:
“Модель Ірини вирізняється складністю та довершеністю форми — деталі акуратно естетичні заокруглені і взагалі форма незвичайна. Для цього Ірина використала інструменти моделювання, які не належать до базових. Багато 3D дизайнерів не завжди приділяють увагу фінальному зглажуванню форми, а Ірина довела справу до кінця. Це вказує на відчуття смаку і на старання”, - прокоментувала роботу одна із освітніх спікерок проєкту дизайнерка Fabricator Fablab Ольга Синякевич.
Та, звісно, є і можливість для доопрацювання прототипу у майбутньому:
“Окрім загальної естетики, архітектурний елемент повинен бути зручним у використанні. Саме тому, не треба забувати, що вже є визначені норми ергономічних особливостей лавок (наприклад, анатопія спинки, розмір місця для сидіння і т.д.) і було б непогано їх використовувати. Як тільки ці норми знайдуть своє місце, початковий дизайн зміниться, тим паче, якщо лавки позиціонуються як пост-адаптація простору до вимог соціальної дистанції. Тому зараз проєкти більше на стадії концепції, що переживуть немало ітерацій перед етапом фінального архітектурного об’єкту, але їх креативність та потенціал вражає й не залишає байдужим”, - дала свої поради ще одна спікерка проєкту, асистентка програм в Американському домі у Києві Анастасія Макрідіна.
Модель Ірини Лучин, після її перемоги у конкурсі, було надруковано у масштабі 1:6 до реальних розмірів з PLA-пластику - біорозкладного матеріалу, виготовленого із продуктів переробки кукурудзи, сахарної тростини, крохмалю та целюлози.
Друге місце посіли ідеї Вікторії Конащук з Києва та Неллі Тарапатої з Дніпра.
Вікторія запропонувала аж три різні моделі лавочок. Лавка для літніх людей підходить для спілкування, має відстань між сидіннями у 1,5 метри, дезінфектор, ручки, які допоможуть сісти та піднятися, і, навіть, отвори у які зручно поставити палицю для ходіння. Лавка для дітлахів весела і динамічна, спіральної форми, оснащенка гамачками для ігор. Основним проєктом Вікторія запропонувала лавку для молоді:
“Зізнаюся, я б дійсно хотіла таку лавочку у своєму місті. І я впевнена, що вона була б завжди зайнята. Але це безпечно, адже всі місця на відстані 1,5 метри. Із зручностей я додала столики. Вони завжди корисні аби поїсти, почитати чи, навіть, поспати. Із практичного є навіс, який у той самий час є сонячною батареєю. А отже ми маємо і юсб-порти, у будь-який момент можна прийти і зарядити свій гаджет. І антисептик для безпеки”, - розповіла Вікторія у відео-презентації своєї роботи.
Неллі Тарапата представила свою ідею - лавочку для двох, що вночі перетворюється на елемент міського освітлення.
“Лавка розрахована на два місця, що знаходяться на відстані, а також відокремлені перегородкою, щоб у період карантину не заразитися, а надалі не порушувати особистий простір та не заважати іншим. А як тільки сідає сонце, лавочка починає світитися. Ненав’язливе біле світло виглядає цілком привабливо. А вечорами стане приємніше, та не так страшно прогулюватися парками та скверами”, - розповідає авторка свою ідею у презентації.
Зверху лавочку закриває навіс, що буде захищати від дощу, снігу та сонця. На ньому ж розташовані сонячні батареї. Неллі розповідає, що обрала їх бо це екологічне і економічне рішення, а ще вони дозволять зробити лавочку автономною, бо не потрібні будуть довгі кабелі для живлення освітлення.
На підготовку прототипів у дівчат була усього доба. Призом для учасниці, яка виборола гран-прі став 3D-принтер та сюрприз-поїздка на міжнародну STEM-подію після завершення карантинних обмежень. А переможниці отримали онлайн курс “Програмне забезпечення для 3D-друку” від Іллінойського університету.
Фото Івано-Франківська: S-F користувач shutterstock