Катерина Левченко

Катерина Левченко - доктор юридичних наук, професор, кандидат філософських наук, доцент. Закінчила Харківський національний університет імені В.Каразіна, економічний факультет, спеціальність «політична економія», спеціалізація «соціологія».

Працювала викладачкою, старшою викладачкою в Харківській академії залізничного транспорту, доценткою в Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна. 

У 2004-2006 була Радницею Міністра внутрішніх справ України з  прав людини та гендерних питань, у 2008-2010 рр. – Заступницею Керівника Апарату Міністра внутрішніх справ - Радницею Міністра.

Представляла Україну в Комітеті з питань міграції Ради Європи (2009 -2010). Була спостерігачкою в Тимчасовому Комітеті Ради Європи із розробки Конвенції Ради Європи із запобігання насильству стосовно жінок та домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської Конвенції) (2009 – 2010).

Народна депутатка  України 5-го скликання, членкиня Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (2006-2007). Є співавторкою низки законопроєктів, які покращують становище жінок та дітей. Член Парламентської асамблеї ОБСЄ (2006-2007). Одна з основних авторок Київської Резолюції ПА ОБСЄ (2007) в частині протидії торгівлі людьми.

Виконуючи основні функційні повноваження Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, К.Левченко здійснює роботу зі сприяння забезпеченню реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства.

Пані Левченко є заступницею Голови Комісії з координації взаємодії органів виконавчої влади із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, яка працює під головуванням Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також співголовою Міжсекторний робочої групи «Гендерна рівність» третього рівня координації міжнародної технічно допомоги, що дає можливість забезпечувати включення гендерному компоненту в усі програми міжнародної технічної допомоги, яку отримує Україна.

Авторка більш ніж 300 наукових публікацій, навчальних посібників, статей та монографій. Є співавторкою та редакторкою науково-практичного коментаря до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (2020 р.). Членкиня редакційної колегії наукових фахових журналів.

Була експерткою міжнародних організацій: ООН Жінки, Організації із безпеки та співробітництва в Європі, ЮНІФЕМ, Програми Розвитку ООН, Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ), Ради Європи, Міжнародної організації із міграції, Міжнародної організації праці, ЕКПАТ та інших.

Неодноразово представляла Україну на міжнародних конференціях та заходах, присвячених питанням прав жінок, гендерної рівності, протидії торгівлі людьми та гендерно зумовленому насильству. Учасниця та організаторка багатьох міжнародних та національних конференцій, симпозіумів, форумів, семінарів.