ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня

ЮНІСЕФ в Україні та благодійний освітній проєкт STEM is FEM познайомили дівчат із сучасними українськими науковицями на зустрічі до Міжнародного Жіночого Дня.
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня
ЮНІСЕФ та STEM is FEM провели спільний захід до Міжнародного Жіночого Дня

Чи є в Україні наука? Чи виїзджають усі молоді вчені на Захід? Чи цікаво сьогодні бути вченим? Скільки заробляє науковець? Чи справді наука - це “не жіноча справа”? Аби відповісти на усі ці питання ЮНІСЕФ в Україні та благодійний освітній проєкт STEM is FEM познайомили дівчат із сучасними українськими науковицями. 

Із вітальним словом для дівчат виступила Голова ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер, а на питання відповіли генетикиня Дарія Лосєва, кандидатка фізико-математичних наук Юлія Безвершенко, докторка біологічних наук Оксана Півень, дослідниця із антарктичної станції «Академік Вернадський» Марія Павловська та астрофізикиня Олена Компанієць. Вчені розповіли про себе, та відповідали та поспілкувались із аудиторією. Найбільш популярним питанням було - чому варто обирати кар’єру в науці в Україні 21 сторіччя. 

“Наука - це спосіб продовжити собі дитинство. Ми усі народжуємося дослідниками. Дитина із самого початку щось запихує собі в рота, усюди заглядає, щось рве, кидає -  вона досліджує світ. А потім цей світ починає її ламати - цього не роби, цього не чіпай, не лежи на асвальті, не чіпай жабу. І ось люди, які прийшли в науку - це люди, які знов отримали дозвіл бути допитливими. Вони повзають болотами за жабами, лізуть туди, куди не треба, чіпають все на світі. Навіть, якщо манюнька-мікроорганізм, який науковець досліджує ні для чого не потрібен, він його так ніжно любить, йому так цікаво чому ось у цієї істотки шість лапок, а не чотири, наприклад. І за рахунок цього в людини є дуже глибинна мотивація, і тому вона стає тим рушієм, який просуває людство вперед”, вважає Юлія Безвершенко. 

Серед іншого дівчат також цікавило чи існують в українській науці гендерні стереотипи і як із ними боротися.

“Жінці дуже важко було, і зараз подекуди є, реалізувати себе в науці, особливо якщо ви прагнете досягти високого рівня посад. І дуже часто, на жаль, самі жінки ставлять собі цей знак стоп, тому ще є стереотипи оточуючого світу, у яких вони сформувались. Вони постійно чують - “ну, що там тобі треба, йдеш в інститут, аби вийти заміж”, “ну що там тобі треба, в тебе ж вже хороша робота, навіщо тобі посада”, “не висовувайся” і так далі. Тому жінки самі в собі приглушують лідерські здатності. Але, якщо ви хочете чогось досягти - це не той шлях. Я у собі це плекаю. Я знала, що я хочу PH.D., я хочу бути керівником грантів, я хочу свою лабараторію, я хочу розвивати ідеї - може вони класні, може крейзі, це лише час покаже, але вони мої”, відповіла на це питання Оксана Півень. 

Не оминули і тему навчання за кордоном, і того, чому хтось полишає роботу в Україні, а хтось повертається назад. 

“Я відучилась два роки в університеті Уппсали (Швеція). І вирішила повертатись в України. Я навіть не розглядала варіанту не повертатись, і жодного разу не пошкодувала, що повернулась. В Україні зараз цікаво в науці тим, що ми деякі речі тільки розбудовуємо. І лабораторії будуємо, і законодавчно пробуємо впливати на якісь процеси. Ми зараз будуємо освіту і науку в Україні, а отже можемо впливати. Бо, коли тобі пропонують щось вже готове - це зовсім не той фан”, так розповіла про свій вибір Марія Павловська, яка стала одніє із усього двох жінок, що потрапили в команду українських дослідників Антарктиди за останні 20 років.

Генетикиня Дарія Лосєва розповіла про те, як її наукова діяльність перетворилась на успішний комерційний стартап, а астрофізикиня Олена Компанієць дала пораду про те, що важливо зробити для своєї кар’єри на ранніх її етапах і почати можна прямо на таких заходах:

Аби розвиватись у цій галузі, я вважаю, напрочуд важливо знайти коло однодумців. Якщо ви будете горіти наукою, необхідно, аби у вас були друзі, які горітимуть наукою разом із вами. З якими ви зможете обговорити наукову статю та сміятиметесь над однаковими жартами.

Зустріч була організована офісом ЮНІСЕФ - дитячого Фонду ООН - в Україні та благодійним освітнім проєктом STEM is FEM задля підтримки талановитої молоді, і розвінчення стереотипів, що жінкам не місце у великій науці.

0